Історія пенсії йде корінням вглиб століть –  ще у I столітті до н.е. Юлій Цезар ввів державне забезпечення військових після завершення служби. Із розвитком держав змінювалася й ідеологія пенсії: у минулому вона була символом привілеїв та обраності, тепер набула більш широкого соціального значення. Протягом майже двадцяти століть, держави забезпечували людей, які завершили державну та військову служби, землею та грошовими коштами.

Першим же офіційно увів солідарну державну пенсію для всіх працюючих Отто фон Бісмарк, канцлер Німеччини –  це сталося в 1889 році. 20 років потому естафету підхопили Великобританія та Австралія, а Сполучені Штати Америки прийшли до державної пенсійної системи в 30-ті роки ХХ століття. СРСР надав народу право на пенсію за віком лише в 1956 році.

У чому ж сенс солідарної системи пенсійного забезпечення?

Ця система спирається на принцип солідарності поколінь –  коли працюючі оплачують пенсію сьогоднішнім пенсіонерам. Гроші рухаються від молодших до старших, тому ця пенсійна система і називається «солідарною».

Така система прекрасно справлялася зі своїми завданнями практично до кінця ХХ століття, коли історія пенсії не була відмічена кризою. Основною причиною кризи стало старіння населення: менше працюючих, більше пенсіонерів –  на зарплату збільшилося навантаження, що призвело до спотворення пропорцій ринкової економіки. З’явилася необхідність у нових системах пенсійного забезпечення та реформуванні існуючої системи, появі недержавних песнійних фондів.

Зауважимо, що недержавні пенсійні фонди не є нововведенням, а  існують ще з початку ХVIII століття. Перший пенсійний фонд, організований за принципом «зароби собі на пенсію сам» був створений в Англії; згодом такий фінансовий інструмент прийшов до царської Росії, де називався «касою». У нашій країні третій рівень з'явився зі вступом в силу Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення» на початку 2004 року.

Сьогодні ми бачимо, що всі розвинені країни прийшли до розумного компромісу між державною та приватною пенсіями у вигляді збалансованої трьохрівневої системи. Кожна держава вибудовує власну модель пенсійної системи з урахуванням своїх національних особливостей, при цьому пропорції недержавної пенсії в пенсійній системі поступово збільшуються.