Перший НПФ, організований за принципом «зароби собі на пенсію сам» був створений в Англії у XVIII столітті. У XX столітті пенсійні системи почали стрімко розвиватися і, переживаючи кризи, ставали більш орієнтованими на конкретну людину-пенсіонера.

Спочатку формування ресурсів на пенсію відбувалось за допомоги одного з двох підходів: внесення коштів до єдиного національного пенсійного фонду (кошти спрямовуються на поточні пенсії) або створення накопичувального резервного фонду. 180 країн, які є членами Міжнародної Організації Праці, обрали перший метод фінансування пенсійних систем як найбільш привабливий для економіки.

З помітним старінням населення країн Заходу постало питання про реформування пенсійних систем, оскільки фінансове навантаження на працюючих ставало занадто високим. Державної пенсії було вже недостатньо для покриття потреб пенсіонерів, тому з’явилась необхідність у нових методах накопичення коштів.

Таким чином, починаючи з 80-х років ХХ століття, почали з'являтися трьохрівневі пенсійні системи, які згодом значно спростили процес формування ресурсів на пенсію.

Країни та їх пенсійні системи:

Великобританія

США

Швейцарія

Німеччина

Франція

Швеція

Польща

Росія

Україна